Замок Дракули

Містична, загадкова, оповита легендами, Трансільванія, що на північному заході Румунії, має досить важкий характер для всього світу через одну єдину людину, чи не людину?

Немає в цивілізованому світі того, хто не знав би великого князя пітьми - графа Дракулу. Але це в легендах, а насправді - Влад Цепеш, правитель Валахії у XV столітті. Його недаремно так називають, адже Цепеш перекладається як “той, що саджає на кіл”, а Дракула - “син диявола”. Він був відомим любителем закидувати людей на дерев'яні загострені стовби; здебільшого це і принесло йому славу ненаситного до крові створіння.

Актуалізація та порівняння Влада з першим вампіром було завдяки роману Брема Стокера “Дракула”, саме звідти поширилась слава володаря життя та смерті. Чи було так насправді, чи це все байки для люду не зрозуміло, пройшло досить багато часу, а першоджерело вже поросло новими подробицями.

Прихистком для Влада Цепеша слугував замок Бран, саме тут він проводив досить багато часу, він обожнював полювати на тварин, а кількість ворожих солдатів, що пали від його руки, ніхто не береться рахувати. Століттями угіддя Дракули залишались під патронатом міста Брашов, аж до 1920 року, після, був подарований Марії Единбурзькій, онуці королеви Вікторії. Потім спадкоємицею стала її дочка Іліана, вони б і раді були там жити, але у 1947 році їм прийшлось виїхати через тиск радянської влади.

У наш час замок Бран є музеєм здебільшого в честь королівської сім'ї Великобританії, ніж у славу Влада Цепеша. Попри це, весь інтер'єр пронизаний духом вампіризму, а на вході можна придбати сувеніри, футболки та іншу символіку Дракули.

Чи має така правда на життя, чи ні, але існують денні та нічні тури(з ночівлею у замку) в яких саме опівночі туристи чують і бачать привидів замку. Кількість людей, що бажають провести ніч у Брану приблизно така, як і тих, що більше не наважаться на такий екстрим.