Реєструйся та використовуй портал АговTravel на повну ! Додавай свої локації, публікуй новини, події, та просто цікаву інформацію про туризм в Україні.

Каосан-роуд - головна туристична дорога Південно-Східної Азії

Колишній рисовий ринок Таїланду став центральною локацією популярної книги та наповненим людьми в день та в ночі. Вулиця Каосан-роуд, до пандемії, приймала близько 50 тисяч людей щоденно, що і робило її королевою Південно-Східної Азії.

У минулому, дорога була заповнена рисовими прилавками, баржі припливали в район Банглампу та вивантажували тонни рису в джгутових мішках. Поступово це місце перетворилось у величезний ринок рисової культури, захмаривши всі останні. Розумівши, що таке місце буде центром торгівлі та приносити величезні суми, король Чулалонгкорн наказав перетворити брудну вулицю на більш сучасну за допомогою мощеної брущатки. Вулиця була не досить протяжною(всього лише 410 метрів), щоб дати їй ім'я якоїсь важливо. історичної фігури, тому просто назвали “Рисовою дорогою”.

З часом, в цьому місці почали відбуватись зміни: почали торгувати одягом(включаючи першу шкільну форму), взуттям, прикрасами та театральними костюмами. Потім з'явились музикальні та театральні клуби та перший в країні лейбл-рекордсмен - Kratai. Величезний потік туристів із заходу стер первозданне ім'я вулиці, залишивши лише назву.

Розквіт готельного туризму

Ще 40 років тому, ніхто у світі не міг уявити, що Каосан-роуд перетвориться на торговельний квартал так скоро. Коли Джо Камінгс, у першому своєму відрядженні від Lonely Planet, опинився у цьому місці, то його наповнювали малоповерхові будинки кінця 19, початку 20 століття. На першому поверсі, зазвичай, знаходились магазинчики на кшталт тайської кав'ярні, взуття, бакалійної крамниці, кафе швидкої їжі та мотомайстерні, а їх власники жили поверхом вище.

Пори те, що небагато рисових лавок ще залишалися на вулиці, більшість покинула місце й перебралась деінде. На початку 1980-х, на вулиці Яоварат-роуд жили та працювали китайці, район Пахурат наповняли індуси, а Банглампу належав тайцям. Навколо Каосан-роуд знаходиться такі культурні пам'ятки як: храм Смарагдового Будди, храм Лежачого Будди та Гігантські гойдалки всього в декількох кроках. Досить велика кількість аутентичних китайсько-тайських готелів та гостьових домівок.

Ефект “Пляжу”

1990-х роках, місце стало частиною глобального феномену й стало найбільшим бєкпекерським хабом серед трьох “К”: Катманду, Кута та Каосан. Туди потоком спрямували люди, що займались не зовсім законними речами: відкрились десятки магазинів з піратський аудіо та відео касетами, з'явилися “брендові” сумки та речі, поступили у продаж білети невідомих авіакомпаній, підробні паспорти й документи.

Невідомий, на той час, письменник Алекс Гарден, розповів про Каосан-роуд у своєму романі “Пляж” 1996 року. Його витвір базується на мандрах головного героя Таїландом, а перші декілька глав відведені відомій вулиці. Великими поштовхами до неймовірної популярності стали: екранізація роману з головним героєм Леонардо Ді Капріо та знімання кліпу італійського електронного музиканта Spiller на пісню «Groovejet (If This Ain’t Love)».

Каосан-роуд сьгодні

За даними бізнес-асоціації “Каосан”, у 2018 році вулицю відвідували 40-50 тисяч людей в день, в гіршому випадку 20 тисяч. Наступного року влада виступила з рішенням вкласти в вулицю 1.6 мільйони доларів, щоб перетворити її в “Міжнародну пішохідну вулицю”. Для виправлення ситуації з піратством, планували огородити торгову зону та залишити від 250 до 350 точок, що будуть вибрані у випадковій офіційній лотереї. Пересуватися на транспорті планували заборонити з 9 ранку до 9 вечора.

Пандемія зруйнувала план, але все ж реновацію провели, під час етапів послаблених заходів протидії ковід-19,- вулиця працювала. Державна влада дозволила внутрішній туризм і Каосан-роуд заповнили тайці. Рисова вулиця разом зі всім світом молиться за розв'язання проблеми з пандемією.

Обов'язково поділися цієї СТОРІНКОЮ!