Реєструйся та використовуй портал АговTravel на повну ! Додавай свої локації, публікуй новини, події, та просто цікаву інформацію про туризм в Україні.

Алькатрас знову приймає у свої обійми

Минув цілий рік з того моменту як місцева влада Каліфорнії заборонила відвідування місця з якого частіше хочуть втекти, а не потрапити до нього, - в'язниці Алькатрас. Через доволі характерну архітектуру, туристів вирішили не пускати до тісних приміщень заради їх же безпеки на фоні пандемії. Зазвичай, до відомого форту кожного приїжджає близько 5000 людей, проте, на цей раз, цифра не буде перевищувати 1000 осіб. Скоріш за все, це пробне відкриття й влада буде слідкувати за цим місцем та закриє, якщо з'являться ознаки, що місце стало зоною зараження.

В слід за цією новиною пропонуємо ознайомитися фактами, що роблять це місце доволі унікальним:

Фортеця-в'язниця

Алькатрас(повне ім'я Ісла-де-лос-Алькатрас), після закінчення кровопролитної мексикансько-американської війни, в 1848 році, разом з Каліфорнією, відійшов до Сполучених Штатів. Острову швидко знайшли призначення - військовий форт. Оснащений більш ніж 100 гарматами, він слідкував за спокоєм в затоці Сан-Франциско, адже вистачало охочих поживитися плодами золотої лихоманки Каліфорнії. Для стримання бажання у Конфедератів відбити собі бажані землі, влада відправила деяких важливих арештованих офіцерів на Алькатрас, мимоволі, почавши його становлення як в'язниці.

Власними руками збудували клітку

Як це іронічно не звучить, але відому тюрму збудували військові в'язні. С 1909 року по 1911 будівництвом дисциплінарних казарм займалися військовополонені, лише згодом, у 1933 році, це місце стало домівкою для таких відомих злочинців як Аль Капоне та Джордж “Кулемет” Келлі.

Попри те, що Алькатрас у серіалах та фільмах показують як жорстоке та суворе місце, насправді ж, воно таким не було. Кожен мав окрему камеру, конфлікти було зведені практично до нуля, а авторитетні мафіозі мали дуже малий вплив на фактори окрім: одяг, їжу, мешкання та медичне обслуговування. Робота було дуже сірою та буденною, нічого цікавого як для в'язня, так і для вільної людини. Тепла та гаряча вода була присутня тільки через те, щоб не дати затриманим загартуватися, бо затока є доволі холодну, що вже само по собі зменшує шанси на втечу.

З кожного правила є виключення: саме Френк Моріс, Джон та Кларенс Англін у 1962 році намагалися втекти з форту на плоту зробленому з дощовиків. Їх хоробрість, винахідливість та наполегливість вступили в нерівний бій зі стихією. За всю історію в'язниці(29 років), з 36 сміливців, тільки п'ятеро змогли втекти успішно, включаючи тих, що раніше були проговорені. Незважаючи на це, доля втікачів так і не була встановлена, не змогли знайти доказів ні їх смерті, ні щасливого кінця.

Домівка і охоронцям, і злочинцям

Алькатрас став кам'яним гуртожитком для ув'язнених, а також охоронців та їх сімей. Важко уявити таку модель настільки діаметрально протилежної спільноти, що майже застрягла на шматку каменю разом. Але все було досить спокійно: діти бавились в спільних залах, ходили в боулінг та ловили рибу, а на вихідних брали човен для прогулянки й походу за продуктами та всім необхідним. В майбутньому це і стало причиною закриття закладу, адже на острові нічого не було, все потрібно привозити, а тим часом солена вода роз'їдала фортецю, що теж потребувало кошти від влади на ремонт.

У 1969 році Алькатрас захопили

Саме у цей рік група студентів взяла штурмом покинуту в'язницю, їх ціллю було привернути увагу до політики влади що до припинення примусового виселення корінних народів до міста. Таким чином вони боролися за суверенітет індіанських племен та їх насильницького переїзду. Їх протест дав свої плоди і Річард Ніксон змінив політику та фактично припинив захоплення індіанських земель.

Обов'язково поділися цієї СТОРІНКОЮ!