Храм св. Миколи Чудотворця

У Києві на Печерську, неподалік від Ботанічного саду ім. Академіка Гришка, розташована старовинна споруда, що схожа на візантійську вежу. Це недобудований ще за царських часів храм св. Миколи Чудотворця, який мав стати меморіалом загиблих воїнів у Першій Світовій війні. Храм-пам'ятник св. Миколи Чудотворця на Звіринці був закладений в 1916 р. на місці військового некрополя, де масово ховали солдат, в т.ч. українців, загиблих на полях Першої світової війни. Військовий некрополь займав один з відрогів Звіринецького плато і прилеглий до нього схил. Проєкт меморіалу склав художник-архітектор Петро Фетисов. За його задумом, над Звіринцем мала піднятися велична храмова будова. Фетисов запроєктував каплицю, але фактично це була справжня церква, увінчана високим шатром, головний престол якої був присвячений на честь св. Миколи Чудотворця. У 1917 році спорудження церкви майже завершили, були готові стіни та перекриття. Залишалося надбудувати намет, виконати зовнішню і внутрішню обробку. Але через початок Жовтневої революції будівництво припинилося. Після буремних подій того часу будівлю храму пропонувалося перетворити на крематорій. У 1950-х pp. міськрада передала недобудовану споруду разом з ділянкою площею 2,5 га (територія Братського військового кладовища) Інституту металокераміки та спецсплавів АН УРСР. Об’єм церкви був розділений металевими перекриттями, на яких влаштовано лабораторні приміщення. Нині будівля, яка і досі є однією з архітектурних домінант Звіринця, використовується як лабораторія Інституту проблем міцності НАН України. Військове кладовище було знищено.